- бичувати
- —————————————————————————————бичува́ти 1дієслово недоконаного видубити бичем; шмагати—————————————————————————————бичува́ти 2дієслово недоконаного видупідпрягати коня або вола
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бичувати — I у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати. 2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. II у/ю, у/єш, недок. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін … Український тлумачний словник
бичувати — чую, чуєш, Вр. Батожити … Словник лемківскої говірки
цвілити — Цвілити: дошкулювати, докучати, бичувати [X] дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю цвілю: [Звн 307] [ВЛ] … Толковый украинский словарь
бичування — я, с. Дія за знач. бичувати … Український тлумачний словник
бичуватися — у/юся, у/єшся, недок. Те саме, що бичувати II 1) … Український тлумачний словник